Порядок прийняття спадщини

Згідно із законом, спадщиною вважається рухоме і нерухоме майно, яке передається у власність іншій особі після смерті спадкодавця. Таким майном може бути будинок, квартира, автомобіль, цінні папери, побутова техніка, книги і багато іншого.

При цьому слід уточнити, що разом з правами спадкоємця можуть дістатися і обов’язки спадкодавця, включаючи зобов’язання по боргах. Іншими словами, в спадок може дістатися не тільки нерухомість, а й кредит на неї, який доведеться виплачувати.

Вступ до права спадщини – це юридична процедура, яка повинна проводитися відповідно до визначеного порядку. Чинне законодавство передбачає два способи прийняття спадщини: за заповітом і за законом.

У першому випадку спадкодавець ще за життя вказує, кому і в якій частці буде передано майно. Якщо вказівка ​​на часткове співвідношення відсутня, то розділ майна між спадкоємцями проводиться в рівних частках. Особа, яка не визначена в заповіті, не може заявляти права на спадщину, хоча воно має право оскаржити таке рішення спадкодавця через суд. Аналогічно, якщо заповіт очевидним чином обмежує права одного із спадкоємців, то його також можна оскаржити в ході судового процесу.

При вступі в спадщину за законом успадкування проводиться в порядку черги. До спадкоємців першої черги відносяться найближчі родичі померлого: батьки, діти, а також чоловік (дружина). Також спадкоємцями першої черги можуть стати онуки померлого, які успадковують за правом представлення. Спадкоємці другої черги – це брати і сестри померлого, а також його дідуся і бабусі, племінниці і племінники. У третю чергу закон включає дядьком і тіток, двоюрідних братів і двоюрідних сестер спадкодавця. При відсутності спадкоємців перших трьох черг спадок дістається представникам наступних черг.

Спадкоємці четвертої черги – це прабабусі і прадідусі спадкодавця, п’ятої черги – рідні сестри і брати бабусь і дідусів померлого, а також діти його рідних племінників, а до спадкоємців шостої черги відносяться діти двоюрідних братів і сестер, двоюрідних онуків і внучок, двоюрідних бабусь і дідусів . При відсутності представників перерахованих черг право спадкоємства переходить до спадкоємців сьомої черги, тобто до падчерку, пасинка, вітчима і мачухи спадкодавця.

Спадкоємцям, визнаним судом негідними, відмовляється в праві на спадок.

Для вступу в права спадкування необхідно прийняти спадщину. Існують дві основні форми прийняття спадщини: фактичний вступ в спадок і вступ в спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину.

У першому випадку спадкоємець вважається таким що набуло права спадкування, якщо він фактично володіє і користується успадкованим майном (наприклад, проживає в дісталася від померлого квартирі і оплачує комунальні рахунки).

У другому випадку спадкоємець повинен звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини або відмову від нього. Нотаріус може попросити одночасно із заявою подати свідоцтво про смерть, довідку про вартість спадкового майна і документи, що підтверджують родинні стосунки з спадкодавцем, однак він не має права відмовляти в прийомі заяви в разі неподання спадкоємцем усіх необхідних документів.

Після подачі заяви нотаріус назве дату видачі свідоцтва про право на спадщину. У зазначений день спадкоємці повинні підійти до нотаріуса з паспортами і квитанціями на оплату держмита. Для спадкоємців першої черги розмір держмита становить 0,3% вартості успадкованого майна, але не більше 100 тисяч рублів. Спадкоємцям інших черг доведеться заплатити 0,6% вартості успадкованого майна, але не більше 1 мільйона рублів. Якщо спадщина переходить по закритому заповітом, то за розтин конверта і оголошення заповіту окремо доведеться заплатити 300 рублів.

Якщо у спадок передається нерухомість, то спадкоємець повинен звернутися ще й в Реєстраційну палату для реєстрації переходу права власності на своє ім’я. В цей орган необхідно передати видане нотаріусом свідоцтво про право на спадщину, отримавши натомість свідоцтво про державну реєстрацію права власності на нерухомість.

Дії щодо прийняття спадщини повинні бути виконані протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Якщо спадкоємець не знав про відкриття спадщини або пропустив встановлений термін з інших поважних причин, він може бути визнаний прийняв спадщиною в судовому порядку.

При цьому спадкоємець, який пропустив встановлений термін, повинен звернутися в суд не пізніше 6 місяців після того, як відпали причини пропуску цього терміну. Нарешті, спадкоємець може прийняти спадщину після закінчення встановленого терміну без звернення до суду, якщо на те висловлять письмову згоду всі інші спадкоємці, які прийняли спадщину.

Також успадковуються права на інтелектуальну власність, наприклад інформаційні ресурси також можуть бути предметом наслідування. Якщо сайт вашої компанії має певну цінність в результаті природних факторів або просування за посередництва спеціалізованих компаній, наприклад http://inter-promo.com.ua/, то такий ресурс цілком може бути цінним об’єктом під час складання заповіту.