Характеристика сучасного житлового фонду

1Сучасний житловий фонд з 1955 року і до сьогодні формується з типових серій та індивідуальних проектів, що розробляються на основі типових. Оскільки типові планувальні рішення застаріли і не задовольняють населення, то виникає необхідність у переплануванні і створенні гнучкого планувального рішення, щоб продовжити довговічність житла.Розвиток типового житлового будівництва можливо розділити на чотири основних етапи.
Перший етап — 1955 — перша половина 1960-років характеризується впровадженням у масове будівництво типових проектів житлових будинків з економічними малометражними квартирами. Це були будинки двох основних конструктивних схем з поздовжніми несучими стінами — 438 і поперечними — 464,480 серії типових проектів. У системі з поперечними несучими стінами зовнішні поздовжні стіни є тільки теплоізоляційними і можуть бути самонесучими або не несучими. Застосовуються вони з кроком 3,00; 3,30; 4,20; 6,00; поздовжні — з кроком 6,00; 4,20.

За даними Держбуду УРСР, ще в 1960 році зводилося 58% житлових будинків з поперечними несучими стінами. В Україні у 50-ті роки був зро-блений відбір кращих типових проектів для подальшого удосконалення.
Будівництву цього часу притаманне утворення економічної житлової чарунки. Архітектори та конструктори були поставлені в жорсткі умови економічної політики країни. Висунутий лозунг: «Кожній окремій родині окрему квартиру» — диктував умови будівництва. Типізація була основним методом, що виправдав себе в рішенні задач по підвищенню економічності масових житлових будівель. Саме житлове будівництво, завдяки своїй масовості, вирішувало житлову проблему. Проблема якості в цей період придбала особливе забарвлення: кількість за рахунок якості.
Типові проекти дуже обмежені за архітектурно-планувальним рішенням, квартири мають невелику площу. Ранні серії панельних будинків не мали розподілення в зонуванні. Загальна кімната суміжна зі спальнею, що не зручно в експлуатації.

Другий етап — друга половина 1960 — початок 1970 років — про-водилось коригування типових проектів з економічними квартирами. В 1965—1966 роках в інституті КиївЗНДІЕП були запроектовані 9-ти, 16-ти поверхові крупно-панельні будинки, типової житлової серії 1-464А з поперечними несучими стінами.

Третій етап — 1970-і — початок 1980-их років втілення типових серій з підвищеним рівнем комфортності житла, а застосування блок-секцій- ного методу проектування забезпечувало різноманітність забудови.
У цей період були розроблені типові житлові серії: 134, 96, 87, КТ.
За даними 1980 р., об’єм типового житлового будівництва становив 95%. У ньому розробляли номенклатуру типових блок-секцій, які давали можливість створювати будинки різної конфігурації. Зокрема такими будинками забудовані житлові масиви в м. Києві: Оболонь, Троєщина, Виноградар, Теремки та інші.

96-а серія розроблена КиївЗНДІЕП для Української РСР. У серію входять 9-10 поверхові житлові будинки і блок-секції з поперечними несучими стінами (кроки 3,6 і 3,0 м); у перекритті розміром «на кімнату». Серія спроектована для різних кліматичних районів.
Негативні риси серії — це жорстка конструктивна система, яка в плані дає прямокутну конфігурацію.
Типова житлова серія 87 з місцевих будівельних матеріалів розроблена Гіпроцивільпромбуд для Української РСР.
Конструктивна схема — поздовжні несучі стіни з прольотами 5,4 і 4,2 м для 5-поверхових будинків і блок-секцій; 6,0 і 4,8м — для 9-поверхових будинків. Перекриття із багатопустотного настилу. Типові проекти роз-роблялися на основі схеми з трьома повздовжніми несучими стінами, для будівництва на усадочних ґрунтах, над нерівномірно стискуючих ґрунтах.

Також у Києві була розроблена серія КТ блок-секційного типу з кроком поперечних несучих стін — 3,3 м. і товщиною 14, 16 см, зовнішні стінові панелі — двокроковий тришарові з утепленням.
Четвертий етап — 1980-початок 1990-х років. Одне з головних завдань народного господарства на цьому етапі — збільшення індустріалізації житлового будівництва. Планувалось збільшення панельних та об’ємно-блокових житлових будинків. У цей період освоюється вели-копанельний житловий будинок серії Т з конструктивним кроком 3,6 м.